Дізнайся першим
Останні події та новини з життя KMBS дізнавайтеся у розділі KMBS Live що знаходиться у верхньому правому куті екрану
Відкрити kmbs liveЧарльз Генді визначив ще одну культуру, яку назвав іменем Діоніса. На той час важко було розгледіти, що йдеться про дві зовні трохи схожі, але насправді абсолютно різні організаційні культури. Одна з них є найстарішою у світовій практиці. Це сімейна культура приналежності, «фіолетова», яку можна й сьогодні побачити в сільських громадах і підліткових стартапах. Інша ж, навпаки, – наймолодша у світі, але при цьому найбільш енергетично сильна. Це культура згоди та спільної дії, відома під назвою «зеленої» (Фредерік Лалý у книзі «Відкриваючи організації майбутнього» називає її «бірюзовою»). Вона лише починає потроху перетікати в бізнес із некомерційних організацій та вікі-спільнот (на кшталт Вікіпедії чи розробників відкритого коду). Сьогодні в Україні вона розквітла у волонтерських рухах і несе із собою у корпоративний світ більше довіри та піклування про всіх стейкхолдерів, більше віри в людину та її цінності, врешті – більше щастя для працівників і клієнтів. Зрозуміло, що у великій організації співіснуватиме декілька культур, а також те, що культура залежить від стадій життєвого циклу компанії (добре описаних Іцхаком Адізесом), від ступеня зрілості лідера (власника, топ-менеджера), ситуації на ринку та врешті – від галузі. Виживає не найсильніший, а найбільш пристосований до середовища. Загальне правило – просте: між людьми, управлінською культурою і технологіями мусить бути максимальна відповідність. Водночас є два загальні тренди, які не можна більше ігнорувати. Перший – це заміщення динамічною «помаранчевою» культурою традиційної «синьої» ієрархії (часто – отриманої як радянський спадок) задля того, щоб якнайповніше відповідати духу та можливостям сучасного капіталізму. Це означає більше свободи і самостійності для людей, більше розвитку та навчання, корпоративні легенди замість посадових інструкцій, горизонтальна кар’єра замість просування щаблями вгору, гнучкіші та більш адаптивні структури. На жаль, це несе із собою більше хаосу та емоційного навантаження, але з цим можна боротись. Запам’ятайте два ключові слова «помаранчевої» культури: стратегія і комунікація. (І забудьте два ключові слова «синьої» ієрархічної та бюрократичної традиції: планування і контроль.)Корпоративний ландшафт усіяний скелетами померлих компаній, які не встигли вчасно змінитись
Другий тренд полягає в проростанні нової «зеленої» (чи то «бірюзової») культури. Тут зовсім інші організаційні структури та механізми прийняття рішень. Порівняно з іншими культурами тут більше довіри й терпимості, тут командне лідерство, цінність відносин, менше наказів, більше запитань. Тут завжди є право на помилку – адже це єдиний спосіб навчитися нового. Тут правила всередині, а не ззовні, а людей живить емоційний резонанс від спільної діяльності. Можливо, темп розвитку тут менший, але задоволення клієнтів і співробітників – більше. Практична порада полягає в тому, щоб визначити власну управлінську культуру, а потім перевірити, чи дає вона достатньо можливостей для розвитку, чи обмежує. Корпоративний ландшафт усіяний скелетами померлих компаній, які не встигли вчасно змінитись. Найголовніше, що вам потрібно, – мати агентів змін, тобто внутрішніх лідерів нової культури. Ви повинні їх знайти, надихнути, наділити владою. І, звісно, треба пам’ятати давній заклик «пізнай самого себе», написаний на храмі Аполлона у Дельфах. Він звернений саме до вас, адже передусім ви самі мусите відповідати бажаній для вас новій культурі. Стаття була опублікована у журналі OPEN'2017Варто визначити власну управлінську культуру, а потім перевірити, чи дає вона достатньо можливостей для розвитку