Протягом більш ніж 10 років відповідальне споживання було грою в статус. У 2008 році Tesla випустила Roadster, електроавтомобіль, що коштував $100 тис. Придбати його – означало отримати високий статус.  У 2016-му компанія Adidas створила лімітовану лінійку кросівок, виготовлених із пластику, виловленого з океану та переробленого. У ній було всього 50 пар, які дісталися тим, хто прагнув мати статус найбільш екологічного споживача. В останні роки ми бачили сотні подібних прикладів. Споживати екологічно – було про те, щоб виділятися, бути інакшим. Проте сьогодні ситуація змінилась. Model 3 від Tesla вже призначена для широкого кола водіїв, зараз вона є третьою у рейтингу найбільш продаваних у Великобританії машин. Що ж стосується Adidas, то у 2019 році вона випустила вже 11 млн пар взуття з океанічного пластику. Екопродукти фактично стали мейнстрімом, вони більше не гарантують підвищення статусу. Проте тепер споживачі відчувають моральний тиск: якщо «зелені» альтернативи настільки ж доступні, як звичайні, то начебто немає причин не вибирати їх. І якщо ви надаєте перевагу звичайному, а не «екологічному» продукту, то ніби маєте соромитися цього. Розмови на кліматичні теми й точку неповернення, яку, можливо, вже пройшла планета, посилюють цей тиск. Дедалі більшого поширення набуває термін flygskam (шведською це означає «сором за авіаперельоти»). Бізнесу варто розуміти, що саме відчуття сорому лежатиме в основі багатьох рішень про покупки, що робитимуть клієнти у майбутньому.  

Екопродукти фактично стали мейнстрімом, вони більше не гарантують підвищення статусу. Проте тепер споживачі відчувають моральний тиск: якщо «зелені» альтернативи такі ж доступні, як звичайні, то начебто немає причин не вибирати їх

  Влітку 2019 року KLM Royal Dutch Airlines запустила кампанію Fly Resposibly. Вона просила пасажирів поміркувати - чи подорож їм справді потрібна, а якщо так - чи можна здійснити її потягом, а не літаком. У відеоролику клієнтів закликали подорожувати з мінімумом багажу, адже це дозволить знизити викиди діоксиду вуглецю в атмосферу. Також минулого року шведська фінтех-компанія Doconomy оголосила про співпрацю з Mastercard, результатом якої стала кредитна картка, яка дозволяє власнику відслідковувати свій вуглецевий слід. Сервіс DO Mastercard розраховує наслідки від покупок людини та блокує платежі, коли вона перевищує власний ліміт викидів. Сама картка виготовлена з матеріалів, які повністю розкладаються, а друк на ній виконано за допомогою чорнила Air Ink (що створене з перероблених часток атмосферних забруднень). Дедалі більше бізнесів починає привчати споживачів думати про власний вуглецевий слід. У жовтні 2019-го фінська компанія Arctic Brands Group розповіла, що вона стартувала будівництво екоготелю Arctic Blue Resort. Гості, які зупинятимуться тут, сплачуватимуть суму, яка залежатиме від їхнього вуглецевого сліду протягом перебування в готелі. Люди, які споживатимуть менше енергії та вживатимуть екологічну їжу, можуть розраховувати на знижку (максимально - 50%). Сам готель буде побудовано з натуральних матеріалів і використовуватиме відновлювальні джерела енергії. Відкриття заплановано на 2022 рік. Звичайно, не варто розраховувати, що поведінка усіх споживачів радикально зміниться протягом короткого часу. Описаний тренд, скоріше за все, буде довгостроковим. Проте вже зараз компаніям потрібно брати його до уваги, адже він позначає тектонічний зсув у ставленні людей до екопродуктів та екопослуг. За матеріалами Trendwatching.com