Ці тренди було визначено за допомогою опитування не тільки директорів CISL, але й глобальної мережі управлінців, яка налічує 8 тисяч людей з різних сфер бізнесу й різних континентів. Результати дослідження свідчать про такі впливові тенденції: 1. Нестабільність стає новою нормою. Проривні технології, політична невизначеність і багато іншого – все свідчить про те, що майбутнє буде багато у чому хаотичним. Ми вже живемо у VUCA-світі (Volatile, Uncertain, Complex and Ambiguous – нестабільному, непевному, складному й двозначному). Але він все одно відкриватиме чимало можливостей перед відповідальними та гнучкими бізнесами. З кожним роком ми бачимо все більше екстремальних погодних явищ (наприклад, у 2017-му світ пережив три великі урагани: Гарві, Ірму та Марію). Вони впливають на ланцюжки створення цінності й ставлять питання про страхування. Скажімо, ураган Гарві у Техасі спричинив збитків на $180 млрд., і лише $19 млрд. з них були застраховані. Ще один фактор, що збільшує глобальну нестабільність – це міграція влади від держави до бізнесу. 56% з опитаних у дослідженні CISL вірять, що саме бізнес, а не державні управлінці, будуть вчиняти прямі дії для забезпечення стабільності у поточному році. Один зі шляхів для цього – інновації й інвестування в розробку нових технологій (чи ефективніше використання вже наявних, на кшталт блокчейну), здатних упоратись із глобальними викликами.

Ми вже живемо у VUCA-світі: нестабільному, непевному, складному й двозначному

2. Сталість і бізнес. Уряди навіть розвинених країн все частіше демонструють нездатність рухатись достатньо швидко, щоб вирішувати глобальні проблеми (скажімо, кліматичні зміни чи розрив між багатими й бідними). Через це бізнеси стикаються із великими економічними, соціальними та репутаційними ризиками, прямими та непрямими (ризиками у ланцюжку створення цінності). Таким чином, компаніям потрібно розвивати спроможність краще розуміти нефінансові ризики та інтегрувати їх у стандартні практики ризик-менеджменту. Також організації зараз стикаються зі зростаючим тиском: вони змушені постійно балансувати свої комерційні інтереси з соціальними та екологічними викликами. Велика частка молоді, шукаючи роботу, звертає увагу на те, чи відповідають пріоритети бизнесу її власним пріоритетам. Тому управлінцям потрібно розвивати стале лідерство – при цьому не розраховуючи на допомогу держави. 3. Людина проти машини. Четверта промислова революція знаходиться у повному розпалі, з усіма її викликами та наслідками. Чи справді автоматизація призведе до катастрофічного безробіття – але натомість зробить промисловість надзвичайно ефективною? Як це вплине на соціальний контракт бізнесу? Скільки коштуватимуть суспільству роботи, що замінять людей? Економічний та екологічний потенціал нових технологій - від штучного інтелекту до автономних транспортних засобів та відновлюваних джерел енергії - величезний. Але тільки у випадку, якщо цими технологіями грамотно управляти й регулювати їх. Інакше на нас чекатимуть негативні наслідки, такі як безробіття та зростання нерівності. Наприклад, електричні автомобілі означають не тільки більш екологічне перевезення людей, але й скорочення робочих місць. Chevrolet's Bolt складається лише з 24 рухомих частин - у порівнянні з 149, які разом утворюють Volkswagen Golf. А це означає значно простіший процес збирання машини.

Технології - від штучного інтелекту до роботів – матимуть вплив одночасно позитивний (підвищення ефективності) і негативний (втрата роботи для багатьох)

  Згідно з даними PWC, 30% робочих місць у Великобританії, 38% у США та 21% у Японії вже на початку 2030-х опиняться під загрозою зникнення через автоматизацію. Втім, нові технології також створюють можливості для працівників: скажімо, вони зможуть більше займатись дослідженнями і розробкою. Технології - від штучного інтелекту до роботів – матимуть вплив одночасно позитивний (підвищення ефективності) і негативний (втрата роботи для багатьох). І нам потрібно вже зараз готуватись до нового світу, де люди й роботи працюватимуть разом. 4. Китай та глобальні зміни зі Сходу. Ринки, що розвиваються, особливо Китай, продовжуватимуть зростати й підвищуватимуть очікування щодо корпоративної відповідальності. У Китаї вже зараз встановлюють жорсткі регулювання, які матимуть враховувати представники як приватного, так і державного сектору. Наприклад, третина алюмінієвих заводів може бути закрита на певний час  - щоб зменшити кількість смогу. Те ж саме стосується виробництва сталі: збільшується попит на якісніший продукт, виробництво якого не забруднює навколишнє середовище. Ще одна амбітна ініціатива Китаю – проект Belt and Road Initiative (BRI), мета якого – краще з‘єднати Китай із Азією, Африкою та Європою. Скоріше за все, вона відкриє нові можливості для співпраці між економіками різних регіонів – а також для спільного вирішення таких глобальних викликів, як безробіття, бідність, погана інфраструктура тощо. 74% опитаних управлінців зі спільноти CISL відповіли, що зміни на Сході матимуть вплив на їхній бізнес вже у 2018 році. Напевно, сьогодні будь-якій організації варто запитати себе: як вплине на нас те, що відбувається у Китаї? І як ми можемо використати нові можливості, які виникають завдяки переліченим трендам? За матеріалами 8 business & sustainability trends that will define 2018