На думку клінічної психологині Еліс Боєс, існує п’ять способів саботажу власного успіху. Ними вона поділилась у колонці в Harvard Business Review. 1. Розумні люди часом знецінюють інші навички, надмірно концентруючись на інтелекті. Вони можуть вважати, що саме інтелект – найважливіша передумова успіху, особливо якщо мова йде про управлінські посади. А решта якостей та умінь (скажімо, дипломатичність) – другорядні. Тому часом управлінці не докладають зусиль для розвитку «м’яких» навичок. Насправді це природно: більшість людей прагнуть використовувати власні сильні сторони й уникають думок про сфери, в яких вони не дуже потужні. Дитина, яку постійно хвалять за розум, звикає до того, що успіх приходить до неї легше за інших. Коли вона стає дорослою, то продовжує зосереджуватися на розвитку інтелекту. Втім, у сучасному світі «сирий» інтелект – вже не є достатнім для того, аби випередити інших. І якщо людина продовжує ігнорувати «м’які» навички, вона саботує власний успіх. Вихід – почати систематично розвивати ті якості, які можуть бути корисними для вашого розвитку, навіть якщо вони не стосуються інтелекту.  

Більшість людей прагнуть використовувати сильні сторони й уникають думок про сфери, в яких вони не дуже потужні

  2. Дуже розумній людині буває складно працювати в команді. Якщо ви вмієте швидко «вхоплювати» сутність концептів та маєте високі стандарти щодо власної роботи, то вам може бути складно взаємодіяти з тими, хто міркує й виконує завдання повільніше. До роздратування можуть домішуватися інші негативні емоції. Деякі з них вперше з’явилися ще у школі, коли вам доводилося працювати більше за інших над груповим проєктом, або коли ви не могли продемонструвати все, на що здатні, бо інші були менш розумними. Подолати цю проблему можна, якщо усвідомити причини своїх внутрішніх негативних реакцій на командну роботу й побачити, яку цінність інші люди додають до спільного результату. 3. Самооцінка розумних людей часто базується на інтелекті. І якщо вони потрапляють у ситуацію, де інтелект опиняється під ударом (скажімо, вони змушені співпрацювати з кваліфікованішим колегою або їх критикують), то можуть сприймати це як невдачу. Зрештою, вони починають уникати подібних випадків – і це стримує їхній розвиток. Як впоратися з цим викликом? Варто звернути увагу на переваги роботи з людьми, які в деяких аспектах розумніші за вас. Як кажуть, залізо гострить залізо. Розумніші люди можуть бути джерелом не порівнянь, а корисних порад та ідей.  

Для розумних людей рефлексія є головним інструментом у розв’язанні будь-якої проблеми. Через це вони можуть не помічати й не використовувати інші підходи

  4. Розумні люди легко починають нудитись. Інтелект та допитливість – не одне й те саме, проте якщо ви володієте обома якостями, то вам може бути нудно виконувати однакові завдання багато разів поспіль. Проте стати майстром – часто означає повторювати дії знову й знову, а не тільки виявляти креативність. Якщо ви легко втрачаєте інтерес, то, скоріше за все, постійно навчаєтесь чомусь новому. Зрештою, ви можете отримати нову порцію знань, проте не заглибитися в поточну нішу. Вихід з цієї ситуації – подумати, де саме варто потерпіти короткострокову нудьгу заради довгострокових результатів, і регулярно інвестувати час у цю сферу. 5. Для розумних людей глибока рефлексія є головним інструментом у розв’язанні будь-якої проблеми. Через це вони можуть не помічати й не використовувати інші підходи, натомість застрягати у міркуваннях. Якщо ви маєте  подібний шаблон, варто поекспериментувати з різними стратегіями: піти на перерву, коли ви рефлексуєте, але рішення не з'являється, або спробувати зробити щось, замість моделювати це подумки. Джерело: hbr.org