Як група PMBA-14 досліджувала сучасні концепції конкурентоспроможності та інноваційні бізнес-моделі в Європі та США Цей міжнародний модуль став фінальним у рамках нашого навчання на програмі Presidents' MBA kmbs. Ми побували в Бельгії та США, побачили - які переваги дає логіка співпраці і організаціям, і країнам. У цій статті я хочу поділитися своїми спостереженнями з іншими управлінцями - адже чим більше людей будуть розуміти, як працюють сучасні управлінські підходи, тим швидше ми зможемо розвивати свій бізнес і свою державу.   Частина перша: Бельгія (Брюссель - Антверпен) Бельгія дуже схожа на Україну за своєю історією, проблемами і контекстом. Тільки всі виклики, з якими ми маємо справу зараз, вона подолала 150 років тому. Країна складається з трьох основних регіонів і намагається знаходити баланс між їхніми інтересами. Фландрія, Валлонія і Брюссель мають свої відмінності, головні з яких - це мова, релігія і культура. Основна мова Фландрії - нідерландська, Валлонії - французька, Брюссель - це суміш. Культура Валлонії ближче до Франції, Фландрії - до Нідерландів, Брюссель - це золота середина між двома регіонами, він говорить мовою бізнесу і політики. У Валлонії основний напрямок християнства - католицизм, а у Фландрії - протестантизм. Все це дуже нагадує Україну. У нас є українська, російська, румунська, польська, угорська мови, декілька напрямків християнства, різні культурні коди й історія (Донбас, Центральна Україна, Західна Україна). Але, на мою думку, у нас є величезна перевага у порівнянні з Бельгією: по-перше, Київська Русь як уособлення сильного історичного минулого і, по-друге, українська мова. У Бельгії немає своєї мови, й історія, на мій погляд, не має таких яскравих коренів.    

Важливий момент в політиці Бельгії - це стратегія підтримки кластерів

    Обговорити виклики, що стоять перед Європою, і шляхи їх подолання (а також провести паралелі з Україною) ми змогли під час зустрічей з екс-президентом Європарламенту Єжи Бузеком і екс-главою Європейської Ради Германом ван Ромпеєм. Політики, як завжди, стримані й не дають прямих відповідей на деякі запитання, проте це не заважає зробити висновки. Одна з пасток українського мислення - очікувати, що хтось до нас прийде і все зробить за нас, розв‘яже всі наші проблеми. Європарламент не буде розв‘язувати внутрішні проблеми України. Нам потрібно вчитися об'єднуватися, підтримувати один одного і боротися з корупцією. Якщо ми почнемо, тоді нам допоможуть, але не навпаки. Поради, які нам дають європейські політики топового рівня: створити антикорупційний суд, підняти систему освіти на більш високий рівень, привести українські стандарти до європейських. Ще один мій висновок - Євросоюз сам переживає кризу і намагається впоратися з нею. Всередині ЄС немає консенсусу щодо того, як це робити - і це дуже складний виклик.   Зустріч учасників PMBA-14 з екс-главою Європейської Ради Германом ван Ромпеєм   Політика Бельгії спрямована на підтримку бізнесу та інновацій в ньому. Бельгія створює дослідницькі центри, виділяє мільйони євро на інновації, на реалізацію комерційних ідей та точно розуміє, що держава повинна не заважати, а створювати умови для бізнесу. Другий важливий момент в політиці Бельгії - це стратегія підтримки кластерів. Представник державного агентства підприємництва та інновацій Фландрії розповів нам, що Бельгія усвідомлює важливість кооперації бізнесів між собою і з державою. Представники державних агентств навчають власників та топ-менеджерів компаній, як запускати кластери, виділяють гроші для підтримки роботи кластерів, допомагають ключовим гравцям співпрацювати в перші роки після запуску. При цьому одна з найважливіших умов виділення інвестицій для розвитку кластерів - це зрозумілі й прозорі цілі, які перед собою ставить бізнес на старті кооперації. Скрізь, де бували, ми спостерігали, окрім кластерного і екосистемного підходу, ще й приклади промислової революції 4.0 - в Школі менеджменту Антверпена, порту Антверпена, об'єднанні SmartCity, у глобального лідера в сфері виробництва свіжих фруктів і овочей Green Yard, в урядових установах. Ми поки про це тільки читаємо, а бельгійці в цьому живуть і це створюють. Зокрема, ми побачили: - 3D-реальність для створення віртуальних просторів. Відмінна річ для архітекторів і дизайнерів. - Голограми, що являють собою що завгодно: починаючи від реклами нових кросівок і закінчуючи улюбленим місцем в Парижі або фотографією домашнього вихованця.    

Одна з пасток українського мислення - очікувати, що хтось до нас прийде і все зробить за нас, розв‘яже всі наші проблеми

    - Систему «розумне місто», яка дозволяє мінімізувати затори в експериментальному районі, сама викликає служби екстреної допомоги під час повені, стежить за якістю повітря, за безпекою і т.д.. Бізнес і влада прекрасно знаходять спільну мову, результативно використовують інновації в технологіях і менеджменті, ефективно конкурують на європейському і світовому рівні з іншими компаніями за людський капітал і ринкову частку. Бельгійська частина навчального модуля закінчилася груповою рефлексією, де ми дійшли  таких висновків: - Розвиток бізнесу в сучасному світі можливий тільки через інновації та взаємодію. - Сьогодні люди - це основний капітал. - Європа бере участь у створенні промислової революції 4.0 - і вже живе в ній. - Влада на різних рівнях активно підтримує бізнес і сприяє його розвитку. - Бізнес вчиться довіряти один одному і кооперуватися, а не конкурувати. Один зі шляхів для цього - створення кластерів. А головний наш висновок - що на нас лежить велика відповідальність: інтегрувати отриманий досвід і знання в наш бізнес і нашу країну, зробити перші кроки до об'єднання.   Частина друга: США (Сан-Франциско - Пало-Альто - Стенфорд - долина Напа) У порівнянні з Європою США - це інший світ. Ми побували в штаті Каліфорнія і познайомилися з двома відомими в усьому світі кластерами: Кремнієвої долиною і долиною Напа. Кремнієва долина - це історія про дуже великі гроші, про швидкість, зростання і експерименти. Один із розділів цієї історії - Google. Зустріч з працівниками компанії показала нам, що людський капітал - серед її основних фокусів. Цінностями тут є довіра, відповідальність і реалізація як задач компанії, так і особистих проектів.    

Кремнієва долина - це історія про дуже великі гроші, про швидкість, зростання і експерименти

    Пізніше Володимир Павлов, генеральний директор компанії Rollapp і запрошений викладач kmbs, розповів нам про бізнес-модель Кремнієвої долини. Виглядає вона приблизно так: 1) створити умови для реалізації ідей через стартапи, 2) зібрати кращих візіонерів і виконавців в одній географічній локації, 3) забезпечити безмежним фінансовим ресурсом, 4) створити умови для зростання стартапів, 5) після цього - продати або прогоріти. Як я зрозумів, Кремнієва долина - це місце, де держава і корпорації створили умови для тестування і реалізації найнеймовірніших ідей. Ті, які «злітають», стають частиною корпорацій або державних структур: NASA, військового сектора та інших держустанов. Якщо порівняти Бельгію і США, то можна побачити значну відмінність. У Бельгії є явно виражена співпраця бізнесу і влади, і влада підтримує розвиток інновацій. А в моделі Кремнієвої долини інновації підтримуються приватними грошима, грошима корпорацій. Це самодостатня система, яка не потребує фінансової підтримки держави.   Той самий гараж Стіва Джобса   Долина Напа - це кластер виробників вина, який давно відійшов від концепції виключно виробництва вина - і тепер продає дозвілля. Дороге дозвілля. Як говорить маркетолог кластера - вони продають рай. Але щоб дійти до цієї візії, винороби долини повинні були пройти складний шлях: від перших переговорів при запуску кластера і до фінансового зльоту після об'єднання і створення загального бренду Napa Valley. Неймовірне враження справив на нас Стенфордський університет. Це місце експериментів, атмосфера, яка породжує бажання вчитися і розвиватися. У Стенфорді ми мали декілька цікавих зустрічей. Перша - з філософом світового масштабу Френсісом Фукуямою, на якій говорили про Україну та її майбутнє. Його погляди дуже схожі з думкою європейських політиків: - Українці самі повинні захотіти проводити реформи. - Потрібно змінювати поведінку людей через навчання. - В Україні має з'явитися незалежне розслідування і незалежний суд. - Олігархи - це одна з основних проблем України. - Громадянське суспільство дуже важливе - і воно повинно тиснути на політиків.    

Коли компанія в США стає великою і неповороткою, то починає формувати підприємницькі інноваційні команди для продовження розвитку бізнесу

    Ще одна зустріч в Стенфорді - з Олександром Стародубцевим, співтворцем системи електронних торгів ProZorro, і Святославом Вакарчуком. Ці двоє людей надихають своєю вірою в Україну, її майбутнє і дуже відкрито діляться своїм баченням необхідних реформ у країні. Головна думка, яку я виніс з цієї зустрічі: потрібно підтримувати один одного, об'єднуватися і бути максимально відповідальними - для створення довіри між українцями. Висновки і факти, які наша група Presidents' MBA-14 сформулювала на рефлексії після американської частини модуля: - Американські компанії часто працюють з надідеєю, живуть нею. - У США добре розвинена практика партнерства на системному рівні. Замість класичної конкуренції компанії реалізують підхід coopetition (конкуренція + співпраця). Бізнеси відкривають бази даних, створюють кластери й екосистеми. І від цього виграють усі. У той же час, український бізнес закритий, ми все ще будуємо стіни і думаємо про конкуренцію, а не про об'єднання. - Коли компанія в США стає великою і неповороткою, то починає формувати підприємницькі інноваційні команди для продовження розвитку бізнесу. Іншими словами, створює окрему структуру для підтримки підприємницького духу.   Долина Напа - це кластер виробників вина, який давно відійшов від концепції виключно виробництва вина - і тепер продає дозвілля   - Програвати і помилятися - природний шлях для бізнесу. Позитивний зворотний зв'язок після отримання нових ідей від працівників - то, що дає їм свободу помилятися. А без цього неможливий розвиток. Помилок може бути багато, і це нормально. При цьому важливо не плутати помилку і недбалість. - Для якісного розвитку бізнес-середовища необхідне позитивне мислення, менторство і взаємопідтримка. Менторами виступають бізнесмени, які досягли висот і діляться своїм досвідом і контактами з молодими підприємцями та командами. Це відбувається на постійній основі, більш того - ментори вважають це своїм обов'язком. Мені здається, в нашій культурі управлінцям варто розвивати вміння відкрито спілкуватися і передавати накопичені знання. - У США працюють довіра і гроші. У нас в країні з довірою величезна проблема. І це те, що нам потрібно змінювати, збільшуючи індивідуальну і корпоративну відповідальність. Я впевнений, що в наших силах втілити в життя управлінські підходи, які довели свою дієвість в європейських країнах і США: бути відкритими, об'єднуватися, ставити амбітні цілі, активно працювати з інноваціями і відмовитися від корупційних схем.   Більше фото з трансатлантичного модуля Presidents' MBA kmbs можна подивитись тут