Дослідження тривало з 2004 по 2014 роки, у ньому взяло участь 600 керівників компаній зі списку S&P 500. Увага фахівців McKinsey була зосереджена на 5% вибірки – тих управлінцях, які забезпечили зростання прибутків акціонерів на більш ніж 500% за період своєї роботи. До цієї групи увійшли лідери, яким вдалося досягти значних результатів у складних обставинах (наприклад, провести бізнес через процедуру банкрутства, а потім знову успішно вивести її на ринок); управлінці, які отримали високі прибутки завдяки зміні стратегії та підтримці операційної дисципліни протягом багатьох років у більш стабільних економічних умовах. Загалом, дослідники зробити висновок: найефективніші керівники не концентрувались у певних сферах, їх можна було побачити у компаніях будь-якого масштабу. Більше того, не мало принципового значення, наскільки ефективним був бізнес до того, як у нього прийшов такий управлінець. Тим не менш, завдяки уважному вивченню досвіду виняткових керівників, аналітики McKinsey з’ясували декілька цікавих фактів. По-перше, управлінці, які прийшли до компанії іззовні, частіше «натискали на стратегічні важелі», аніж їхні колеги, які раніше працювали в тій же організації. «Зовнішні» керівники у середньому показували кращі результати. У межах дослідження виявилось, що виняткові керівники вдвічі частіше приходили до бізнесу з ринку, а не зсередини, у порівнянні з середнім управлінцем.  

Для управлінця корисно вміти подивитися на свою компанію зі сторони. Це дозволяє подолати обмеження, які заважають їй «злетіти»

  Втім, якщо подивитися на топ-5 відсотків найуспішніших управлінців, то серед них 45% складають «зовнішні», а 55% - «внутрішні». Отже, ті, хто «зростав» всередині бізнесу, також можуть діяти рішуче. Головне, на думку консультантів McKinsey, - вміти дивитися на свою компанію зі сторони, тобто більш об’єктивно. Це дозволяє подолати організаційну інертність та інші обмеження, які заважають компанії «злетіти». По-друге, ті управлінці, які приходили в найменш ефективні компанії, отримували найбільшу віддачу від перегляду стратегії. Керівники з числа 5% найкращих частіше, ніж середній топ-менеджер (на 60%), проводили перегляд стратегії протягом перших двох років своєї каденції. Також ці управлінці були найсміливішими: вони робили значно більше стратегічних змін протягом першого року, ніж інші керівники. Крім того, вони частіше запускали програми скорочення зайвих витрат, аніж середній топ-менеджер. Звичайно, не кожен управлінець може бути винятковим. Але кожен може взяти щось з досвіду надзвичайно успішних колег. Наприклад, «погляд аутсайдера» на свій бізнес допоможе приймати більш зважені рішення, а перегляд стратегії – адекватніше оцінити минуле й сформувати майбутнє бізнесу. За матеріалами mckinsey.com