По-перше, кліматичні ризики дійсно є питанням найвищого пріоритету у світі. Результати досліджень, у тому числі проведеного McKinsey Global Institute («Кліматичний ризик та реакція: фізичні загрози та соціоекономічні впливи»), свідчать про те, що ця проблема перейшла з категорії віддалених до дуже гострих. І для її вирішення потрібне сильне лідерство, починаючи з верхнього рівня. Керівники та інвестори стурбовані відсутністю достовірних даних про кроки, які роблять компанії та суспільство, а також про їх результати. Для того щоб допомогти ринкам діяти ефективніше та винагороджувати прогрес, потрібно розробити нові стандарти – а для цього необхідна прозорість. Чимало лідерів, з якими спілкувався Кевін Снідер, намагаються підійти до розв’язання кліматичних проблем творчо. Вони досліджують, що впливає на вуглецевий слід їх компаній, починають обчислювати, скільки коштує бездіяльність, замислюються – яким чином вони можуть прискорити позитивні зміни, водночас не відходячи від своєї стратегії. На думку Снідера, ця риторика змінилась радикально у порівнянні навіть з минулим роком.  

Настала ера стейкхолдерів. Сьогодні компаніям необхідно думати не тільки про інвесторів, але й про планету, працівників та місцеві громади

  По-друге, короткостроковий економічний прогноз є «оптимістичним». Втім, варто взяти до уваги, що консенсус у Давосі не завжди має рацію. Минулого року багато хто побоювався, що синхронне зростання 2018 року перетвориться на синхронне падіння – але цього не сталося. Насправді за низкою показників економічне зростання у багатьох країнах у 2019 році продовжилося, а ринки досягли нових висот. Більшість експертів, з якими спілкувався Кевін Снідер, вважали, що великі економіки світу знаходяться у міцній формі й що на них чекає хороший рік. (Щоправда, один відомий інвестор сказав, що планує грати в шорт, щоб скористатися з цього позитивного настрою, коли все піде не настільки добре.) Одна з причин для оптимізму полягає в тому, що цього року корпоративні управлінці говорять зовсім про інше, аніж минулого. На початку 2019-го вони перебували в стані тривоги, а тепер налаштовані на використання технологій та організаційні перетворення для підвищення продуктивності та зростання. По-третє, стає очевидним, що люди люблять штучний інтелект – і бояться його. З одного боку, ми бачимо, як застосування ШІ може привести до хороших результатів у сфері охорони здоров’я (наприклад, у дослідженнях раку), забезпечити розумніше споживання енергії та зробити виробництва та робочі місця набагато продуктивнішими. Дослідження McKinsey свідчать про те, що компанії, які застосовують ШІ та аналітику у масштабі всього бізнесу, мають втричі вищі шанси на велике зростання прибутку та значне скорочення витрат, аніж ті організації, що затримуються на етапі пілотних проєктів. (Снідер згадує жарт про управлінця, який скаржився: «у мене більше пілотів, аніж в авіакомпанії!»).  

Люди люблять штучний інтелект – і водночас бояться його

  З іншого боку, на форумі обговорювали, як можна зменшити ризики неетичного використання ШІ. Скажімо, люди не готові використовувати чимало переваг, які надає штучний інтелект, тому що це може загрожувати їхній приватності. Тому компаніям важливо давати відповідь на запитання: як саме їх продукт чи сервіс впливатиме на конфіденційність користувача? По-четверте, настала ера стейкхолдерів. На багатьох зустрічах під час форуму підкреслювали, що компаніям необхідно думати не тільки про інвесторів, але й про планету, працівників та місцеві громади. Як і у випадку з кліматом, управлінці розуміють, навіщо це робити – залишилося зрозуміти, як. Кевін Снідер каже, що McKinsey, як і інші компанії, досі шукає відповіді. Проте вона вже визначилася з переліком запитань, які можуть спрямувати дискусію в правильне русло: яка наша мета та місія? Хто є нашими стейкхолдерами та хто насправді виграє від нашого успіху? Як ми звітуємо їм, і за який проміжок часу? Відповіді на ці запитання буде корисно знайти будь-якій компанії. А якими саме вони будуть – залежатиме від сильних і слабких сторін бізнесу, його конкурентного контексту тощо. За матеріалами Davos 2020: What mattered