Протягом останніх 30 років світ спостерігав за тим, як стрімко зростало споживання в Азії, як вона інтегрувалась у глобальні потоки торгівлі, капіталу, талантів та інновацій. Дослідники з McKinsey впевнені, що протягом наступних десятиліть країни Азії перейдуть від участі в цих потоках до визначення їх форми та напрямку. У деяких сферах це вже сталося. Тому сьогодні питання полягає не в тому, наскільки швидко Азія розвиватиметься, а у тому, як саме вона буде діяти у ролі глобального лідера. Країни у цій частині світу дуже відрізняються одна від одної. В деяких населення молоде, в деяких воно старішає. Річний дохід на людину коливається від $849 у Непалі до $57 714 у Сінгапурі. Але є дещо спільне майже в усіх країнах регіону - висхідна траєкторія за ключовими економічними та соціальними показниками. У 2000 році Азія генерувала лише третину світового ВВП (за паритетом купівельної спроможності), а у 2040-му вона досягне рівня 50%. На той момент на цей регіон також припадатиме 40% світового споживання. Азія швидко рухається у бік збільшення тривалості життя та поширення використання інтернету. Урбанізація відкриває можливості для отримання освіти та медичних послуг. Звичайно, швидкий розвиток також означає нові виклики: наприклад, чимало міст не встигає створювати інфраструктуру та надавати якісні послуги населенню. НещодавноMcKinsey Global Institute (MGI) провів дослідження 71 економіки, що розвивається, і виділив 18 з них, де є стійке зростання ВВП. 7 з них демонструють високі результати протягом тривалого часу, ще 11 вийшли в лідери в останні роки. Усі 18 розташовані в Азії. Деякі азійські країни вже наздогнали розвинені економіки – і це зсуває центр глобального тяжіння у бік сходу. У чому це проявляється? По-перше, Азія змінює торгівлю. Дослідження MGI дозволяють зробити висновок про те, що світові паттерни торгівлі трансформуються. Виробництво продовжує зростати, але обсяги товарів, що перетинають кордони, зменшились на 5,6% за останні 10 років. Цей тренд, принаймні частково, є наслідком розвитку економіки Китаю, Індії та решти Азії. Споживання зростає, відповідно, більше товарів, вироблених у регіоні, залишається у ньому – замість бути експортованими на захід. Наприклад, з 2007 по 2017 роки Китай майже потроїв виробництво трудомістких товарів – з $3,1 трлн до $8,8 трлн, проте експорт знизився з 15,5% до 8,3%.  

Сьогодні питання полягає не в тому, наскільки швидко Азія розвиватиметься, а у тому, як саме вона буде діяти у ролі глобального лідера

  Раніше західні країни прокладали ланцюжки постачання через Азію, бо там виробляти продукцію було значно дешевше. Проте сьогодні лише 18% світової торгівлі – це експорт з країн із низькою зарплатнею до країн з високою. Заробітна плата в Азії зростає, а можливості конкурувати за рахунок дешевої праці зникають, у тому числі через поширення автоматизації. Зараз компанії фокусуються на швидкості постачання продукту на ринок, на покращенні координації з партнерами та збільшенні прозорості ланцюжка. Досягти цих цілей важко, якщо підрядники знаходяться на іншому кінці світу. Таким чином, ланцюжки стають все коротшими та більш локалізованими. 52% азійської торгівлі - це внутрішньорегіональні транзакції (у Північній Америці цей показник складає 41%). А це додатково поглиблює зв’язки між азійськими країнами. По-друге, зростає вплив азійських корпорацій. Чимало з них входять до рейтингів найбільших компаній світу. І хоча їх результати можуть бути нерівномірними, проте навіть їх присутність на ринку часом змінює правила гри. У рейтингу Fortune Global 500 2018 року 210 з 500 найбільших (за рівнем доходу) бізнесів світу були азійськими. Компанії з цього регіону стають глобальними лідерами не тільки у сфері промислового виробництва або автомобільній, а також у фінансовій, технологічній, логістичній. Виробництво зараз складає не дуже велику частку у структурі економіки Азії, натомість частка фінансових сервісів та інфрастуктурних бізнесів суттєво збільшується. Стратегії зростання, стиль управління та структура власності східних компаній сильно відрізняється від західних. Наприклад, серед 110 китайських корпорацій зі списку Fortune 500 дві третини належать державі. Чимало великих бізнесів є родинними. Звичайно, це впливає на те, як діють ці компанії. Скажімо, вони можуть бути менш сфокусованими на короткострокових прибутках, аніж деякі західні корпорації (адже другим потрібно щоквартально звітувати перед  акціонерами).  

Зараз Китай посідає друге місце після США за інвестиціями у стартапи, а Азія є домівкою для 119 з 331 світових «єдинорогів», тобто стартапів, які оцінюють у понад $1 млрд

  Азії напряму стосується цікавий феномен «суперзірок». Нещодавно MGI  проаналізувала 5 тисяч компаній – публічних та приватних – з доходом понад $1 млрд на рік. І виявила, що певний відсоток з них отримує набагато більше грошей, аніж інші. У 1990-х лише 15% «суперзірок» знаходились в Азії, тепер – вже 30%. Дохід «суперзірок» у середньому у 7 разів вищий, аніж у їх посередніх колег. Найчастіше до цієї категорії потрапляють компанії з IT, автомобільної та банківської сфер. По-третє, Азія сьогодні визначає майбутнє цифрових інновацій. У цьому регіоні мешкає половина (2,2 млрд) користувачів інтернету (третина – лише у Китаї та Індії). Китай, Японія, Південна Корея та Сінгапур – серед країн з найвищою технічною грамотністю. Скажімо, Китай за останні 10 років збільшив частку у глобальній кількості транзакцій з 1% до 40%. А обсяг мобільних платежів серед китайських користувачів збільшився з 25% у 2013 році до 68% у 2016-му. Три китайські інтернет-гіганти - Baidu, Alibaba та Tencent – будують цифрову екосистему, яка вражає масштабом. В Азії є достатній венчурний капітал для підтримки технологічних інновацій та підприємництва. Зараз Китай посідає друге місце після США за інвестиціями у стартапи. Азія загалом забезпечує майже половину глобальних інвестицій. Сьогодні це одне з найкращих світових джерел та одночасно напрямків для венчурного фінансування у таких сферах, як віртуальна реальність, автономні транспортні засоби, 3D-друк, робототехніка, безпілотники та штучний інтелект. У регіоні з’являється все більше інвестиційних хабів. Уже у квітні 2019 року Азія була домівкою для 119 з 331 світових «єдинорогів» (стартапів, які оцінюють у понад $1 млрд). 91 з них розташовані у Китаї, 13 – у Індії, 6 – у Південній Кореї та 4 – в Індонезії. Для порівняння – у США 161 «єдиноріг», у Великобританії – 16, у Німеччині – 9. Китай вважає штучний інтелект своїм стратегічним пріоритетом – і вже є одним з глобальних лідерів у цій сфері. А Японія нещодавно оголосила про нові курси в університетах. Мета країни – отримувати 250 тис. випускників на рік зі спеціалізацією «штучний інтелект». Зрозуміло, що в Азії досі вистачає місць, де люди не мають доступу до інтернету. Проте навіть технологічно відсталі країни швидко цифровізуються. А темпи їх розвитку не залишають сумнівів у тому, що за діями Азії потрібно спостерігати кожному бізнесу, який думає про власне майбутнє. За матеріалами McKinsey.com