Дізнайся першим
Останні події та новини з життя KMBS дізнавайтеся у розділі KMBS Live що знаходиться у верхньому правому куті екрану
Відкрити kmbs liveТі бізнеси, які я запустив після або під час навчання у kmbs, стартували легше, ніж моя перша компаніяДопомога – це частина вашої життєвої філософії? А.І.: Так, це моя філософія, яку я переніс на бізнес. Наприклад, коли ти вирощуєш органічну продукцію, це означає, що ти в землю не вносиш жодних пестицидів чи гербіцидів. Ти дбайливо ставишся до землі, яка для тебе народжує продукт, який ти потім продаєш, а люди споживають його й стають здоровішими. Зрештою, вони внутрішньо стають якіснішими. А якісна всередині людина не може робити погані вчинки. Вона змінюється ментально. Навіть якщо якийсь зовнішній подразник збиває її зі шляху, то свідома людина дуже швидко себе балансує. Але ж набагато простіше виготовити продукцію з використанням гербіцидів? Чи головне – маржа, яка в органічної продукції вища? А.І.: Використовувати гербіциди простіше, але це гра в коротку. А ми граємо в довгу. Світ зараз хоче їсти якісну продукцію. І Україна мала б використати цей шанс. У нас багато землі, на якій можна вирощувати якісний продукт. Що для цього потрібно зробити? Відмовитися від пестицидів, гербіцидів, іншої хімії. Так ми покажемо світу, що Україна трансформується і хоче постачати не ГМО, не продукти, після яких треба шлунок лікувати. Органічна продукція має більшу маржу, але й більше ризиків при вирощуванні. Адже якщо насіння не оброблене – воно більш вразливе до природних факторів. Чи продається в Україні продукція, виготовлена з вашої сировини? А.І.: Так, імпортована з Польщі. Ми продаємо в Європу напівфабрикат, а потім Європа нам – готовий продукт. Втім, скоро у нас з’явиться власний продукт. Це мій третій бізнес, зараз створюємо бренд і незабаром продаватимемо в Україні органічні ягоди та набори овочів. Що спонукало вас вступити до бізнес-школи? І чому саме до kmbs? А.І.: Я шукав школу, яка б не просто мене навчила якимось конкретним інструментам, фінансовим або бухгалтерським, а яка б працювала на рівні сенсів. Мені подобається фраза «Бачити невидиме» й ідея про те, що ми маємо у всьому, що нас оточує, побачити певні зв'язки, побачити все в цілому, – мене зачепила. Також мені сподобалось, що школа багато працює з власником бізнесу як з творцем, творцем системи. Я вступив на програму AgriFood MBA, але це був перший, «пілотний» набір, тому багато речей нам викладали, як на Presidents’ MBA. Мені це дуже сподобалось, і я вважаю, що будь-який власник має пройти цю школу. Що для вас означає поняття «меценат»? А.І.: Мені здається близьким синонімом до слова «благодійник» – коли ти готовий підтримати ідею, яка тобі близька за духом, яку ти поділяєш. Якщо говорити про премію Ґонґадзе, то мене вона зацікавила тим, що в ній є системна складова. Випускники kmbs взяли на себе місію – допомогти змістити акценти в журналістиці, вплинути на журналістів, які потім будуть впливати на свідомість українців. Це – про зміни, про можливість впливу на велику частину населення.
Якісна всередині людина не може робити погані вчинки. Вона змінюється ментальноМені подобаються проєкти, що передбачають зміни. Наприклад, я народився у закарпатському селі, де діти, вступивши до школи, вже мріють виїхати за кордон. Зараз ми у цьому селі багато працюємо з дітьми, бо хочемо, щоб вони якісно змінилися. Проводимо творчі майстерні, лекторії, зустрічі з відомими людьми. Мета цього проєкту – допомогти дітям побачити перспективу на землі, де вони народилися. Мріяти не про заробітки на чужині, а про те, як можна себе реалізувати вдома. Ми намагаємось їм показати, що навколо є той ресурс, який можна використовувати і ставати успішними. За кордоном ви – ніхто, робоча сила, а тут ви – українці, це ваша земля. А що ви отримуєте, коли допомагаєте іншим? А.І.: Мені приємно віддавати, ділитися, допомагати. Приємно бути дотичним до класних ідей, класних проєктів. Я вважаю, що ти маєш бути готовим ділитися: якщо Бог тобі дає бути успішним, ти зобов'язаний віддати частинку іншим. Це не завжди про фінанси, ти можеш частину свого часу спілкуватися з дітьми й надихати їх, показувати їм інший життєвий досвід. Мені цікаво спостерігати за американським або європейським суспільством: там люди із задоволенням віддають гроші на благодійність, громадські чи релігійні ініціативи. Мені здається, що чим людина щасливіша, тим легше вона ділиться цим щастям з іншими. І чим більше ділиться, тим вона щасливіша. І це, напевно, не про багатство, бо є чимало багатих людей, які не можуть навіть долара віддати, а про відчуття багатства. Як каже мій тесть, «Щаслива людина – не та, яка багато має, а яка може обійтися тим, що є». Куди, на вашу думку, варто спрямовувати зусилля спільноті випускників kmbs? А.І.: Випускники у своїх компаніях роблять багато класного, вони є носіями такої культури, тих цінностей, які потрібні, щоб змінювати суспільство. Мені здається, нашому суспільству не вистачає перемог. У нас навіть у свята часто йдеться про жертви. Ми співчуваємо людям, які полягли у боях, але не показуємо помилок командирів. А за жертвами часто стоять саме великі помилки. У нас майже нема історій успіху. І от випускники kmbs (і взагалі ті, хто поділяє філософію школи) могли б суспільству показувати смак перемоги, віру в майбутнє. І, звичайно, вони мають створювати успішні бізнеси.
Ми граємо в довгу. Світ зараз хоче їсти якісну продукцію. І Україна мала б використати цей шансЯк би ви могли описати себе одним реченням? А.І.: Я – візіонер, люблю мати справу з бізнесом та з тими речами, які точно про майбутнє. Коли ми створювали проєкт форвардних закупівель, то нам всі казали: «Хлопці, куди ви лізете? У вас будуть тотальні втрати, бо вас фермер обдурить». Проте нас жоден фермер не обдурив – бо ми побудували модель win-win, у якій всі отримують свою цінність. У школі мене дуже драйвили пари, де говорили про майбутнє. Наприклад, якось Валерій Пекар сказав: уявіть себе через 20 років, чим ви будете займатись? Я тоді сказав: буду літати в космос. Чому ні? Ми не знаємо, як зміниться світ. Я патріот України й дуже б хотів у майбутньому бути причетним до успіху нашої країни Проєкти, пов'язані з виробництвом органічної продукції, – теж про майбутнє. А зараз ми разом з однодумцями заснували закритий клуб візіонерів UA2050. Його ідея полягає в тому, щоб зрозуміти – якою буде Україна у 2050 році. Тут і про економіку, і про новітні технології, і про здоров'я, і про культуру – є багато факторів, які треба побачити, щоб зрозуміти, якою буде Україна через 30 років. Ідею такого клубу я виношував дуже довго. У мене є внутрішня потреба обговорювати ті чи інші ідеї: українські ініціативи з різних напрямків, ринок землі, охорону здоров'я, глобальні зміни… Це дискусійні питання, які не мають однозначних відповідей, а істина десь посередині. І пошук цієї істини потребує дискусій. Причому не з тими, хто переслідує якісь політичні інтереси, а з такими самими, як ти, людьми. Джерело: Відкрита платформа випускників kmbs