Learn first
For the latest KMBS events and news, visit KMBS Live at the top right corner of the screen
Open kmbs liveПро відбір персоналу Uber – досить практична компанія, тому відбір працівників у нас – це мікс класичних інтерв‘ю та перевірки речей, які людина виконуватиме у своїй ролі. Ми маємо впевнитись, що вона точно зможе робити те, що потрібно буде. Скажімо, якщо це операційний менеджер – то йому доведеться мати справу з великими масивами даних, які потрібно буде аналізувати. На етапі відбору ми даємо йому прикладний двохгодинний тест, де він має проаналізувати дані та відповісти на 36 запитань. Що ж стосується мене, то я мав розробити стратегію розвитку Uber в країні, щоб потрапити до компанії. Про вихід на нові ринки Насправді немає країн, де б Uber був заборонений, але на деяких ринках роблять так, щоб нам було невигідно працювати. Подекуди існує потужне лоббі старих гравців, які не хочуть змінюватись. Вони розуміють: якщо на ринок прийдемо ми або наші конкуренти, змінюватись доведеться – адже зміниться й модель поведінки споживача. Європейський менталітет відрізняється від американського. У США все простіше: якщо споживачі кажуть, що це добре, а ти стверджуєш, що це погано, то виграє завжди споживач. Коли ми виходили в Європу, то починали з американської моделі, але потім трохи переглянули її. Про Uber в Україні Ми зі свого лексикону намагаємось прибрати слово «ринок», ми мислимо категоріями міст. Кожне місто має свої особливості, культурні й людські. Але немає кардинальних відмінностей. Це тільки здається, що в Україні – все по-іншому. Насправді ж на базовому рівні всі люди однакові. І жодна країна не є унікальною: щось подібне десь уже відбувалось. Наші запуски проходять однаково будь-де. Чекати ми не любимо, тому виходимо на новий ринок завжди швидко. І на будь-якому ринку попит завжди переважає пропозицію. Усі знають бренд, хочуть спробувати. Але у Києві попит був настільки великим, що ми навіть не очікували. Причому і з боку клієнтів, і з боку водіїв. Аркадій Вершебенюк: "Ми, насправді, не стільки конкуруємо, скільки розширюємо ринок й доповнюємо його" Підключати водіїв за один-два місяці до запуску, з нашого досвіду, не варто. Люди забувають, доводиться до них повертатись. Тому після запуску ситуація може виглядати достатньо хаотичною, але скоро вона збалансується. Стратегія розвитку Uber в Україні не відрізнятиметься від інших країн. У наших планах точно є усі міста-мільйонники. Ми ніколи не стримуємо себе і не кажемо: давайте почекаємо. У нашій культурі все навпаки: давайте зробимо – і будемо вирішувати проблеми у міру їхньої появи. В Україні мета Uber така ж, як усюди у світі, - змінити парадигму споживання послуги перевезень, змінити сприйняття. Також ми прагнемо зменшити використання персонального автотранспорту в місті. Одне з наших досліджень демонструє, що машина – один з найнеліквідніших активів, його використовують у середньому 4% часу. Решту часу він просто стоїть. До нашої появи на цьому ринку вже з‘являлись додатки, які дозволяють викликати таксі. Для нас це добре, адже означає, що вже є користувачі, що розуміють – можна скористатись не лише телефоном. Проте навіть у Києві близько 85% людей дзвонять, щоб викликати таксі. У Сан-Франциско середній час очікування машини – 2,5 хвилини. Ти викликаєш таксі, спускаєшся ліфтом – і автомобіль вже тут. Це – моя мета в Україні. Про шерингову економіку Основна цінність зараз – це інформація. Вже неважливо, хто володіє активом, важливо – хто і що може зробити з інформацією про нього. Uber – це платформа, яка працює у парадигмі шерингової економіки. Ми даємо можливість використовувати один і той самий актив (автомобілі) більш ефективно – від 4 до 16 разів. У будь-якій сфері, де низька утилізація активів власником, існує можливість для впровадження моделі шерингу. А такі компанії, як ми, дають змогу власникам активів розказати про себе. У цієї моделі є певні обмеження. Скажімо, можна було б використовувати у якості активу для шерингу дриль. Але у того ж Amazon є доставка у день покупки, і дриль можна придбати за $20 – тому не дуже ефективно шукати десь людину, яка має цей інструмент, і орендувати його за $10. Крім того, платформа часто виконує роль продажу першого контакту, і вдруге нею не користуються. Тому первинний ажіотаж щодо шерингу зараз поступово спадає. Для виробників автомобілів з появою нашої платформи ситуація не дуже ускладнюється. Ми лише змінюємо парадигму використання ресурсу. Але щоб перевезти людину, автомобіль, як і раніше, потрібен. Можливо, індивідуальні користувачі купуватимуть менше машин, але попит переміститься до тих, хто захоче надавати цю послугу. Це невідворотно, і виробники вже починають переорієнтовуватись. Аркадій Вершебенюк: "В Україні мета Uber така ж, як усюди у світі, - змінити парадигму споживання послуги перевезень" Про стратегію і продукт Стратегія, на мою думку, - це не про вибір того, що ти робитимеш, а про усвідомлений вибір того, чого ти робити не будеш. Неможливо бути всім для всіх, це не працює. Завжди є небезпека, що ми почнемо робити щось, що відволікатиме нас від основного бізнесу. Поки що ми у бізнесі продажу інформації про перевезення людей, пакетів і т.д. Наш досвід свідчить: щоб вигравати, потрібно мати просто кращий продукт. Не «впарювати», а дійсно мати щось, що краще за статус-кво. Ваша пропозиція має бути настільки хорошою, щоб від неї було неможливо відмовитись. Ви самі маєте вірити у це, вміти це обґрунтувати. Тоді вас підтримають споживачі. Навіть якщо держоргани будуть у чомусь проти, самі люди скажуть: ми вже не хочемо жити у старій парадигмі. Я вірю, що у підсумку люди завжди голосують грошима. Якщо продукт поганий, вони це не купують і не користуються – звичайно, у випадку, коли є альтернатива і вільна конкуренція. Проблема часто в тому, що споживачам не дають альтернативи шляхом регулювання. Про плани на майбутнє Наступний крок – це Uber Pool, продукт, який дозволяє їхати різним людям однією машиною. У Сан-Франциско 50% перевезень зараз здійснюються таким чином. Пасажир платить на 30% менше, а водій заробляє ще більше і постійно знаходиться у русі. Така модель вже ближче до громадського транспорту. Але щоб її забезпечити, система має обробляти колосальні масиви даних.Зараз вже неважливо, хто володіє активом, важливо – хто і що може зробити з інформацією про нього