[EN] На ринку зараз можна побачити компанії, які змогли досить швидко зреагувати на ситуацію та підлаштуватися. Майже всі вони почали підготовку до кризи ще на початку березня, закупивши необхідні засоби захисту та дезінфекції,  переглянувши логістику забезпечення та збільшивши страхові запаси сировини. Вони змогли перевести працівників на дистанційну роботу, а тих, кого не змогли, - забезпечили усім необхідним на робочу місці. Також їм вдалося спростити та прискорити швидкість прийняття рішень.  Є й компанії, які досі чекають, що криза мине сама собою. Їм потрібні щоденні багатогодинні наради, а їхні працівники взагалі не можуть працювати дистанційно. Чим відрізняються перші від других? На мою думку, успіх будь-якої компанії залежить від двох факторів: - Люди (чи мають працівники компетенції та досвід, чи можуть та чи хочуть приймати правильні рішення на користь бізнесу). - Бізнес-процеси – це система політик, регламентів і правил, яка допомагає менеджменту впроваджувати прийняті рішення та зміни. Менеджмент компаній з першої групи зміг вчасно оцінити ризики, прийняти рішення та впровадити їх,  володіючи достатнім набором повноважень.  

Світогляд власників та їхнє ставлення до поточної ситуації формує майбутнє компаній

  Розвиток бізнесу, як і кожної системи, визначається рівнем розвитку її найвищої ланки (у більшості випадків – власників). У спокійні часи власник може з легкістю делегувати повноваження менеджменту та не втручатися в операційну діяльність. А під час кризи у нього є вибір між двома шляхами: 1) або передати менеджменту ще більше повноважень, збільшивши його відповідальність та розділивши з ним перемоги та поразки, 2) або перебрати усе керування на себе, авторитарно приймаючи рішення. Дуже складно оцінити, який зі шляхів є більш ефективним у короткостроковій перспективі (адже успіх бізнесу зараз залежить від багатьох чинників, і завтра може статися що завгодно). Проте повернення до авторитарного управління точно матиме негативні наслідки у довгостроковій перспективі. Систему, яку компанія змогла вибудувати до кризи, потім відтворити буде вкрай важко. На мою думку, світогляд власників та їхнє ставлення до поточної ситуації формує майбутнє компаній. І якщо метою власника є вживання, і задля її досягнення він дозволяє собі порушувати політики, регламенти та зони відповідальності, застосовувати мікроменеджмент, непрозоро приймати рішення – то й працівники будуть опікуватися лише власним вживанням, а не спасінням бізнесу. Якщо ж власник хоче розвиватися, зростати і в часи кризи, то варто підтримувати в організації саме культуру успіху.  

Повернення до авторитарного управління матиме негативні наслідки у довгостроковій перспективі. Систему, яку компанія змогла вибудувати до кризи, потім відтворити буде вкрай важко

  У компаніях з першої групи добре працюють бізнес-процеси (правила та бюрократія), які допомагають реалізовувати визначені завдання та впроваджувати ухвалені рішення. Тому треба бути дуже обережним з радикальною зміною бізнес-процесів під час кризи. Втім, саме в такі часи з’являється чимало консультантів-«чарівників», які пропонують впровадити рішення (що «зроблять все кращим, ніж до кризи») власникам, які вирішили повернутися до авторитарного управління та зрозуміли, що багато чого змінилося, відколи вони керували одноосібно. Інколи такі пропозиції виглядають дуже привабливо, але якщо погодитися на них, то можна розпочати масштабні реформи, змінити менеджмент, - але зрештою програти. Мені здається, що найважливіше зараз – цінувати свою команду, більше з нею спілкуватися, бути чесним та прозорим. Помічати помилки, але дозволяти людям помилятися. І поважати бізнес-процеси, оскільки завдяки їм бізнес став таким, яким є зараз. Як казав Вінстон Черчилль, «успіх - це вміння рухатися від невдачі до невдачі, не втрачаючи ентузіазму».