Learn first
For the latest KMBS events and news, visit KMBS Live at the top right corner of the screen
Open kmbs liveУ конструктивному діалозі має значення не те, хто правий чи неправий, а те, що є важливим для кожного гравця переговорного процесуЗавдання медіатора на наступному етапі – слідкувати за тим, щоб був пропрацьований елемент зобов’язань. Переважна більшість проблем починається саме з цього моменту, бо кожен виконує умови угоди так, як він їх зрозумів. Тому дуже важливо обговорити домовленості й зобов’язання, які покладаються на кожну сторону. Також потрібно перевірити, чи однаково вони розуміють умови угоди. Ще одним елементом гарвардської переговорної моделі є альтернатива. План «Б» переговірнику необхідний для задоволення своїх інтересів у випадку, якщо не вийде домовитися з іншою стороною. Якщо ми маємо гарну альтернативу, то в нас більше сил у переговорах. Це дає нам можливість відчувати себе впевнено або, в разі потреби, сказати «ні», якщо варіант іншої сторони гірший, ніж наша альтернатива. При цьому дуже важливо, щоб альтернатива не звучала як погроза, оскільки це підриває довіру й погіршує переговорний процес. Медіатор також працює з цим елементом, допомагаючи сторонам оцінити свої альтернативні варіанти і, відповідно, прийняти усвідомлене рішення про продовження переговорів. Емоційний інтелект Рівень емоційного інтелекту у кожної людини може бути різним, але, у будь-якому випадку, його можна і потрібно розвивати. Все починається з роботи над собою. Ми зможемо змінити те, що відбувається навколо нас, тільки якщо змінимо себе. Саме тому ключовим для емоційного інтелекту є розуміння себе, власних емоцій, негативних і позитивних. Це дозволить нам згодом навчитись їх контролювати. Коли ми намагаємося вивчати й змінювати себе та розуміємо, що це зовсім не просто, ми можемо зрозуміти, що відчуває інша людина. Ми стаємо здатні до емпатії. У нас знижується рівень претензій до інших, оскільки ми починаємо розуміти, що інший – такий же, як і я, йому теж складно справлятися зі своїми емоціями. Якщо ми так будемо ставитися до людей, то зможемо управляти діалогом та домовлятися. Гарвардський професор Роджер Фішер, автор книги «Переговори без поразок», спочатку тримав основний фокус уваги на інтересах сторін переговорів. Але згодом відчув необхідність приділити увагу емоціям, які часто не дають людям можливість взаємодіяти конструктивно. У співавторстві з психологом Деніелом Шапіро він написав книгу «За межами здорового глузду. Як використовувати емоції в переговорах». У ній йдеться про п’ять основних потреб у взаємодії, які слід враховувати: визнання; приналежність; незалежність; статус; роль. Якщо у процесі комунікації якась із цих потреб порушується, то в людини виникають негативні емоції, що можуть призвести до виходу з контакту. Якщо ж вони задовольняються, то з’являються позитивні емоції, що спонукають людину співпрацювати. Потреба у визнанні порушується, коли в діалозі не цінують ваші думки, почуття, дії. Якщо хтось, наприклад, скаже: «Хто вигадав цю безглузду ідею?» – ця потреба вже буде проігнорована. Для того щоб вона була задоволена, варто підкреслити сильні сторони іншого учасника, наводячи конкретні приклади для обґрунтування своєї вдячності або визнання його внеску. Людина повинна відчути, що ви щирі, а не вдаєтеся до лестощів.
Людям надзвичайно складно домовлятися, коли вони намагаються одразу знайти єдине правильне рішення. Тому в медіації головним принципом є множинність варіантівПотреба у приналежності порушується, коли до нас ставляться холодно, вороже й тримають на відстані. Коли посягають на нашу свободу вибору й не дають самостійно приймати рішення, то ігнорується потреба у незалежності. Потребу в статусі не враховують, якщо ставляться до нас зверхньо чи починають повчати. Потреба ролі означає, що в кожного з нас є уявлення про те, ким ми є, і ми хочемо, аби це розуміли інші. Ця потреба порушується, якщо наше уявлення про себе не збігається з точкою зору іншої людини чи спільноти. Ігнорування цих п’яти потреб привносить дискомфорт у комунікацію та може стати причиною зриву переговорів. Ми зазвичай менш чутливі то того, що кажемо іншим, оскільки вважаємо, що робимо це з добрих намірів. Але коли критика звучить на нашу адресу, то самі стаємо надзвичайно чутливими. Якщо ми хочемо ефективно вирішувати конфлікти та домовлятись, - завжди треба враховувати, як наші слова та дії впливають на почуття інших.