Learn first
For the latest KMBS events and news, visit KMBS Live at the top right corner of the screen
Open kmbs liveФормуючи стратегію країни, потрібно думати, як застосувати наші кореневі компетенції, щоб зайняти певну нішу в глобальній екосистемі5 компонент – support. Все, що може підтримувати нас, наприклад, різні акселераційні програми, яких в Україні майже немає, окрім корпоративних. Хоча варто зауважити, що існує певна інфраструктура у вигляді коворкінгів. 6 компонент – таланти. Їх можна поділити на дві категорії: таланти, які вміють управляти, будувати бізнес та займатися маркетингом, і так звані «технологічні» таланти. В Україні переважає друга категорія, у нас майже немає людей, які займаються бізнес-девелопментом. У нас приблизно 130 тис. людей працюють в IT-сфері. І більшість – в аутсорс. І це зрозуміло: у нас немає нічого для створення продукту, але є таланти і невелика інфраструктура для «технологічних» талантів. Це поточний стан справ. Гарна новина полягає в тому, що це нормальний стан речей. Так було практично у всіх країн якийсь час назад: у когось 60 років тому, у когось 20 чи 10. Але всі з цього стану перейшли до іншого. Які перспективи України? Юрій Двойнос, співзасновник ZEO Alliance та ZEO University, вважає: сфера IT є окремою економічною вертикаллю, як і агро- або фармбізнес. Технологічний бізнес створює продукти або послуги для розвинених ринків. Складно надати послугу, якщо у споживача немає можливості спожити її. Наприклад, якщо він не має смартфону або інтернету. В Україні немає великого внутрішнього ринку. Він має достатній потенціал, але бізнес тут побудувати дуже складно. Більшість українських компаній створює продукти для інших ринків. В Україні перспективно створювати стартапи на ранній стадії. Тому що потім, навіть якщо все склалося вдало, необхідно залучати сильні таланти, залучати досвід. А залучити досвід в Україну дуже складно. Для того щоб створювати долину, потрібно хоча б мати хаб, до якого можна буде залучати зовнішню експертизу, де можна вирощувати таланти. Інвестори: закордонні vs українські На думку Андрія Сорохана, Кремнієва долина - це середовище, в якому можна йти на ризик, створювати нові компанії та продукти. А для цього потрібно залучити фінансування. Різниця між українськими та американськими інвесторами полягає в тому, що на американському ринку вже сформувався пул інвесторів, які до цього будували свої успішні технологічні бізнеси. І вони більш схильні йти на ризик. В Європі, наприклад, можна взяти кредит для розвитку своєї ідеї. В Україні ж культура інвестора є дещо іншою. Багато інвесторів хочуть бачити результат одразу і не чекати декілька років, а тим паче, десятків років. А великі зміни, скажімо, у сфері медицини, не робляться так швидко. Втім, в Україні зараз є ринок інвесторів, який розвивається, тому надія є.
Як створити екосистему в Україні? Учасники зустрічі казали про те, що потрібно працювати з усіма компонентами екосистеми. Але передусім - з талантами та культурою. Таланти з-за кордону важко залучити в Україну: багатьох турбує безпека, своя та своєї родини, за умови потенційного переїзду. Тому потрібно вкладати ресурси у навчання своїх талантів, підтримувати їх і розвивати, адже в Україні їх багато. Потрібно лише дати їм можливість проявити себе, продемонструвати: для того, щоб створювати інноваційні продукти, необов'язково їхати за океан. Макс Яковер вважає, що всі дії можна поділити на тактичні та стратегічні. І якщо тактичні багато компаній вже роблять або починають робити, то на стратегічному рівні їм не вистачає підтримки від держави. Потрібно, щоб формувалася політика (policy), щоб були умови, у яких підприємці зможуть себе реалізувати. Потрібно працювати з культурою, щоб суспільство було готовим вийти за рамки та йти на ризик, створювати щось нове. Є й те, що може зробити кожен, – це дати своїй дитині технологічний фундамент: знання англійської та математики, – каже Юрій Двойнос. Англійська допомагає уникнути ізоляції від решти світу та нових знань (курсів, досліджень). А математика дає розуміння базових математичних моделей, і не обов’язково все життя програмувати. Усе решта – це процес постійного навчання. З’являється дедалі більше нових курсів та інструментів, що допомагають покращувати свій продукт і задовольняти потреби клієнтів. Наприклад, технологія дизайн-мислення, що стає дедалі популярнішою, дозволяє наблизитись до споживача, зрозуміти потребу, знайти шлях її вирішення та масштабувати це рішення. Навіщо нам Кремнієва долина? На думку Макса Яковера, по-перше, це дасть змогу самореалізуватися талановитим людям, що живуть в Україні. По-друге, таке середовище стане драйвером економіки. І, по-третє, якщо ми його не створимо, то, у кращому випадку, будемо споживачем того, що створюють інші. Не існує універсальної формули, за якою можна створити Кремнієву долину в будь-якій частині світу. Потрібно докладати зусиль як на стратегічному рівні, так і на тактичному і наполегливо працювати.Для того щоб створювати власну Кремнієву долину, потрібно хоча б мати хаб, до якого можна буде залучати зовнішню експертизу